Голодомори в Україні. Чому в народу коротка пам’ять?

Фото з вільних джерел.

Фото з вільних джерел.

Злочин геноциду став відповіддю комуністичному режимові на постійні селянські протести проти колективізації. Як влучно зазначив український історик Богдан Патриляк, голодомор 1930-их став сталінською відповіддю на мільйонний український «майдан» початку 1930-их років.

Комуністична шайка запланувала голодомор із цілком певною метою: знищити український дух. Кажучи мовою Сталіна, «перетворити Україну… у справді взірцеву радянську республіку». І це їм вдалось, адже ще й нині наслідки голодоморів відчутні. І насамперед – у знищенні нашого вільнолюбного духу, національної гідности і пам’яти. А що наша пам’ять таки коротка, свідчить передусім те, що до влади знову й знову обираємо представників тих націй, котрі винищували нас віками. І що сьогодні, в День пам’яти жертв голодоморів, у вечірніх вікнах лише де-не-де видніється запалена свічечка, і що… І ще багато-багато чого… Табу на цю тему зробило свою чорну справу. Але ж добігає уже третій десяток років, як ми не в тюрмі народів, званій Союзом РСР! Тож можемо вільно досліджувати, вивчати архіви. Можемо, врешті, вивчати хоча б наш фольклор, отой, народжений у страшні 1930-і! Бо саме в усних творах народ висловлював свій протест, чітко називаючи винуватців голодомору. Ніколи не публіковані у радянські роки, ці твори пережили понад 8 десятиріч, а збереглися лише завдяки пам’яті згорьованого українського народу. Зумисне такого не вигадаєш!

Як і инші жанри усної народної творчости, прислів’я та приказки завше слугували вихованню людської моралі. Ті ж, які були народжені під час голодоморів, ставали сумною констатацією фактів людиновинищувальної політики ленінізму-сталінізму та совєтського комунізму-фашизму. Вони розвінчували і засуджували колгоспне життя. Проте ці короткі твори не лише констатували, а й часто застерігали, повчали, розвінчували і засуджували від імени тих, хто спізнав їх гіркий зміст. Народні примовки дають лаконічну оцінку побаченому, яке пережила значна кількість людей. Один короткий, але правдивий і точний рядок – і не треба великих трактатів.

Фото з вільних джерел.

Фото з вільних джерел.

Найбільше цих творів народилось у перші роки колгоспного життя, зокрема, на початку голодомору. Вдала, точна сформульованість образних висловів, почутих уперше, запам’ятовувалася безпомилково. Нерідко прислів’ям ставав один рядок із тодішніх пісень. У багатьох із них – протиставлення, розвінчування, гостра сатира і сарказм, але не гумор.

Наведу деякі, як приклад, деякі прислів’я та приказки, які не лише констатують факти тодішнього буття.

З більшовицького Кремля холодом подуло –

Українських хазяїв колгоспами взули.

Без Москви – як без лихої мачухи.

Більшовицькій владі хазяї не раді.

Блат вище Наркому.

Бог карає холодом, а Сталін нищить голодом.

Бог не спасає, як Сталін убиває.

Богові мóлиться, а з чортами вóдиться.

Болить душа: партія ріже без ножа.

Бреши про життя райське, але назад оглядайся.

Бреши, Сталіне, та міру знай.

Був борщ і каша, як була нивка наша.

Де москаль, там зубів не скаль.

Де Москва панує, там люд бідує.

Де ступають москалі, там голодні балí.

Для Москви щастя – робити нещастя.

Жидові вірити – що воду ситом міряти.

За комуністами пішли – неволю знайшли.

За Москвою пішов – біду знайшов.

Запросили москалів за стіл, а вони й ноги – на стіл.

З Москвою поведешся – лиха наберешся.

З Москвою рáзом – на вікú зараза.

З Москвою тяжка неволя прийшла.

Знаєш, що паскуда, а з хати не виженеш.

З рідного гнізда зігнала кремлівська звізда.

Зубів не скаль: іде москаль (іде жид Розенталь).

І Бог не спасе, як Сталін трясе.

Кого Москва пригортає, того біда чекає.

Кремлівський пес лає – Україну роздирає.

Марна спокуса: надіятись на кремлівського Йсуса.

«Масква слєзам нє вєріт!».

Москалі ділять по-братському: або все – собі, або собі – все.

Москалі – не люди, а іуди.

Москалі – чужі юди, роблять лихо людям.

Москалеві годи, як трясці, а все бісом дивиться.

Москалики-соколики поз’їдали наші волики, а як вернуться здорові, то поїдять і корови.

Москаль тоді красти перестане, як чорт молитись Богові стане.

Москаль тоді правду скаже, як чорт молитися стане.

Москаль в очі заглядає, а тоді душу виймає.

Москва верствою далека, а голодом близька.

Москва вміє цілувати і до нитки обдирати.

Москва дивиться на Україну, як вовк на ягницю.

Москва завше в одну дудку грає.

Москва заправляє – Україна з голоду помирає.

Москва з обіймами – ділами лиходійними.

Москва іде – злидні веде.

Москва не може не брехати.

Москва радіє, коли Україна животіє.

Москва світ дивує, коли людей грабує.

Москва страшна не снігами, а голодними животами.

Москва України тримається, як вош – кожуха.

Москва як ступить, то злупить.

Москву, як і діда з торбою, ніколи не нагодуєш.

Московська наруга на коня і плуга.

Московська правда – як ціла брехня.

Московське радіо лиє, а Талимонова сучка виє.

Московським возом далеко не заїдеш.

Московські «медú» – повна хата біди.

Московські пси Україну терзають.

Московському голові – хоч кілки теши на голові.

Московську пельку не наситиш.

Мужики в болоті, а жиди – в золóті.

На Бога сподівалися – без хліба зосталися.

Не бійся чортів – бійся москалів.

Не були б ми голодранці, якби не з Москви зас…анці.

Не треба й татарів, як жиди – комісари.

Попа пізнають по здачі, а кацапа – по натурі свинячій.

Попи дурять раєм, а більшовики – комунізмом.

Попи кажуть постúти, а сталінú – без хліба жити.

Сила Москви – у нахабстві.

Спершу Москва обіймає, а потім до нитки обдирає.

Хай би вже й турок, тільки б не москаль.

Хіба в Москви коли совість була?

Хіба ми не знали, що москалям усього мало?

Хто з Москвою злиґається, той у ногах валяється.

Як Москва дарує волю, матимеш неволю.

Як Москва йде визволяти, то чекай неволі.

Як Москва скаженіє, то світ німіє.

Якщо є москалі, то чортів не треба.

Якщо з Москви паскуда, то лихо буде.

До Москви пристали – собаками стали.

З москалями жити – по-московському вити.

Москаль дує – Україна бідує.

Москва панує – Україна голодує.

Москва правдою крутить, як циган сонцем.

Московська порода – тюрма народів.

Московські заброди принесли горе народу.

Нема хліба, нема сала – все Москва позабирала.

Як Москва почне визволяти, то буде голо в хаті.

Як Москва клянеться у вірності – чекай зради.

Захланну Москву не нагодуєш.

З дороги збились – до Москви притулились.

З Кремлівських гор почався голод і терор.

З одного вола двох шкур не здереш, а з нас дерли.

Зорі комунізму сяйнули – людям язики втягнули.

З приблудою Москвою – та вниз головою.

Зранку до вечора працюють, а тоді рук не чують.

Змичка: заводові – буряки, колгоспові – гичка.

Зрубай вакацію – заплати облігацію.

І в обуха є партійні вуха.

І діток поховали, й самі повмирали.

Їж борщ із грибами, тримай язик за зубами.

Ліпше загубити, ніж із Москвою знайти.

Люди голодували, а жиди горя не знали.

Москва на злиднях збудована та й злиднями годована.

Москва про нас так подбала, що ми ледве не сконали.

Москва така мила: Україну голодом заморила.

Москва така рідна Україні, як жаба кобилі.

Москва так любить Україну, як пес – калину.

Москві привіт – обка…алась на весь світ.

Московська брехня – на довгих ногах.

Московське болото так смердить, що не хочеться жить!

Московський привіт – ярмо на сотні літ.

Не така вже та Москва сильна, як затильна.

Не той москаль, що морозить, а той, що людей вивозить.

Під Москвою – не життя, а ниття.

Пожалієш москаля – будеш мати в серце ухналя.

У Москви свобода одна: або куля, або тюрма.

– Хто йде? – Чорт. – Дарма, аби не москаль!

Як Москва клянеться в любові, то готуй торби спадкові.

Як бачимо, значна кількість народних творів періоду голодоморів 1930-их і 1940-их років свідчить про ставлення українців до Москви, московитів, жидів і їхніх витворів колгоспів. Український нарід заплатив величезну ціну: від 10 до 15 мільйонів життів – за злощасне «братання» з Москвою, вже тоді пізнавши, що являє собою північний сусід. Спізнали вже й ми, давши приспати себе й отримавши війну за нашу коротку пам’ять. Не забуваймо про це ніколи! Будьмо пильні!

Любов Сердунич, публіцистка, письменниця.

 

 

 

 

 

Мітки: , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook