Для нього 9 травня не було святом — дали медаль«За победу…» і забрали худобу й землю в колгосп

1На тлі нинішньої російсько-української війни, що точиться на сході України, святкування дня перемоги в тій війні, яка закінчилася 74 роки тому, й до перемоги в ній ті, хто тепер марширує в колонах з портретами дідів, не мають стосунку, видається щонайменше недоречним.

Пам’ятати — так, віддавати шану — так. Але яку перемогу святкувати на землі, де в цю хвилину ворог вбиває наших співгромадян, які захищають мирні міста й села?

Гордитися дідами, які пройшли горнило такої страшної війни, як Друга світова, — святе. Але чи потрібно нині нарочито виставляти це як свято, як робить це РФ, країна, яка навмисне провокує українських громадян на спільні марші «бессмертного полка»?

Дивлюся на радісні, усміхнені обличчя тих, то тримає в руках портрет діда — військового радянської армії, і на згорьоване обличчя матері, яка тримає в руках потрет сина — військового української армії чи добровольчого батальйону, який загинув не 74 роки тому, а рік-два-три тому… Хіба хочеться в ці дні святкувати? Пом’янути, разом згадати, віддати шану й сказати цій матері хоч кілька теплих слів, як би це зробив її син…

Згадати діда, який воював, як це роблять тисячі українців нині у соцмережах, зокрема відомий телеведучий Сергій Притула.

Читайте також: Ніхто не має права повторити ті жахи, через які пройшов мій дідусь і мільйони інших людей — Сергій Притула висловив думку про святкування 9 травня

До щему схвилював пост у Фейсбук депутата Тернопільської міської ради Назара Зелінки про долю його діда:

зз

Назар опублікував фото дідуся, його документи. Родина пам’ятає й цінує те, з якою гідністю пройшов війни їхній батько, дідусь, яких страждань довелося йому пережити.

1

2

3

4

5

Це — одна з тисячі зворушливих історій. Люди, які пройшли війну, зазвичай не ходили на паради й не виставляли напоказ свої нагороди. Вони знали, що таке війна й не хотіли переживати спогади про неї знову. Ейфорія з приводу перемоги 74-річної давнини – це щось показне, нарочите, таке, яке по-справжньому не відчувається й не  цінується.

Потрібно шанувати дідів, які воювали, але вшановувати не разом з Росією і її «бессмертним полком», бо правда в тому, що багато українців воювали разом з росіянами з нацизмом і фашизмом у Другій світовій війні, але тепер під час російсько-української війни ми — по різні боки фронту.

Тіна Влад.

 


 

 

 

Мітки: , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook