Чемпіон України з джиу-джитсу, тренер вищої категорії Євген Мусаєв: «Основна задача тренера – змусити дитину повірити у себе»

Євген Мусаєв та його наставник Анатолій Красножон

Євген Мусаєв та його наставник Анатолій Красножон

У здоровому тілі – здоровий дух, каже народна приказка. Саме тому дуже важливо змалку првичати дітей вести здоровий спосіб життя та займатися спортом.

Футбол, легка атлетика, гімнастика, плавання тощо:  сьогодні у Тернополі існує чимало секцій, які заохочують малечу до спорту.

А два роки тому у місті з’явилася ще одна спортивна секція — джиу-джитсу «Татсу-до», вихованці якої не лише у захваті від тренувань та з нетерпінням чекають кожного наступного заняття, а й вже показують високі результати на всеукраїнських змаганнях.

Аби дізнатися, у чому полягає секрет популярності цього виду спорту у маленьких тернополян, ми поспілкувалися з тренером вищої категорії, багаторазовим призером Чемпіонатів та Кубків України з кікбоксингу, чемпіоном України з джиу-джитсу Євгеном Мусаєвим.

- Євгене, розкажіть, будь ласка, як і коли спорт увійшов у Ваше життя?

- Це сталося зовсім незаплановано. Мені тоді було десь 7 років. Пригадую, ми гуляли з друзями Кривим Рогом (Євгеній народився і виріс у Кривому Розі, авт.) і випадково на вулиці побачили оголошення про набір у секцію кікбоксингу. Зайшли, розпиталися.

Мене зацікавив цей вид спорту і я вирішив спробувати. У результаті, до 18 років професійно займався кікбоксингом. За цей час «доріс» до  майстра спорту з кікбоксингу, також є багаторазовим призером Чемпіонатів України та Кубків України з кікбоксингу.

- А чому ж вирішили змінити вид єдиноборств: замість кікбоксингу, якому присвятили більше 10 років і досягли таких високих результатів, обрали джиу-джитсу?

- Справа в тому, що у 18 років я познайомився з Анатолієм Красножоном – засновником Всеукраїнської федерації Джиу-джитсу Татсу-До.

Під час нашого спілкування ця людина справила на мене дуже велике враження своїм підходом до роботи та силою духу. Анатолій Аркадійович розповів мені про бойове мистецтво джиу-джитсу та запросив на пробне заняття.

Я спробував та не пожалкував. Адже у джиу-джитсу мене привабило те, що цей вид єдиноборств, на відміну від кікбоксингу, дає можливість ширшого розвитку для спортсмена та дозволяє захистити себе у будь-якій ситуації, адже поєднує у собі кілька технік.

20171112_132621

- Розкажіть, будь ласка, детальніше про це бойове мистецтво.

-  Якщо коротко, то бойове мистецтво джиу-джитсу умовно поділяється на сучасне та традиційне і включає в себе декілька різноманітних стилів та підвидів.

Техніка сучасного джиу-джитсу складається з борцівських технік (захвати, заломи, захоплення, підніжки, кидки, утримування і визволення тощо) та больових і задушливих прийомів (дія на суглоби, м’язи, артерії та больові точки), а також ударної техніки рук і ніг (удари пальцями, кулаками, долонями, ліктями, головою, колінами і стопами). Іншими словами, це є техніка комплексного рукопашного бою.

Традиційне ж джиу-джитсу включає в себе боротьбу зі зброєю та в обладунках, а також прийоми шокового, травматичного та смертельного впливу. Як зброя може використовуватись військова зброя (холодна чи вогнепальна), а також будь-які предмети побуту.

- Як складалася ваша доля як спортсмена у цьому виді бойових мистецтв?

- Кілька років я професійно займався джиу-джитсу, є Чемпіоном України з джиу-джитсу, захистив чорний пояс 3 Дан Джиу-джитсу «Татсу-до».

- А чому Ви вирішили покинути великий спорт та стати тренером?

- Мабуть, побачивши, що сам досяг якихось результатів, я захотів поділитися з іншими своїми знаннями та навичками. Поспілкувався на цю тему зі своїм тренером, і після того, як захистив чорний пояс 1 Дан Джиу-джитсу «Татсу-до», Анатолій Красножон дозволив мені спробувати себе у ролі тренера. Так і розпочалася моя тренерська  «кар’єра».

20171112_123833

- А як же Ви опинилися у Тернополі?

- Сюди мене два роки тому привело кохання до моєї тепер уже дружини (усміхається,авт.): у нашій федерації є традиція — щоліта ми вивозимо спортсменів у табір на березі моря. Так було і того року. А вожатою у нашому загоні працювала студентка педагогічного університету з Тернополя. Ми познайомилися, почали спілкуватися, і через деякий час я зрозумів, що хочу бути з цією дівчиною.

Тож, коли закінчилася зміна у таборі, я, не довго думаючи, переїхав до Тернополя до коханої, а через деякий час за допомогою свого наставника відкрив тут філіал нашої федерації Джиу-джитсу «Татсу-до».

-Важко було починати на новому місці?

- Починати завжди важко, адже спершу про нас у місті ніхто не знав, а на заняття приходили лише 10 дітей. Проте, з часом ми змогли зарекомендувати себе як серйозна організація, адже у місті дуже мало офіційних спортивних секцій, які можуть запропонувати дітям спортивні розряди, стипендії та виступи на змаганнях на всеукраїнському та європейському рівнях.

На сьогодні ж під моїм керівництвом вже тренуються понад 80 спортсменів різної вікової категорії: це і діти від 5 років, і дорослі.

Своїх вихованців я розділяю на дві групи: одні – це ті, хто хоче розвиватися професійно, досягати спортивних результатів,  а інші – люди, які приходять у секцію, так би мовити, для себе, щоб навчитися прийомів самооборони.

Крім того, я також співпрацюю з Національною поліцією, проводжу майстер-класи для правоохоронців Тернопільщини.

А зараз ми працюємо над відкриттям Тернопільської обласної федерації з Джиу-джитсу «Татсу-До», що дасть можливість нашим спортсменам з часом увійти до збірної України та виступати на світових змаганнях.

20171112_112748

-Чи є вже у Ваших спортсменів якісь досягнення?

- За цей період серед тернопільських вихованців є вже чимало чемпіонів області та призерів України. Ми часто виїжджаємо на всеукраїнські змагання і ще жодного разу не повернулися без нагород.

- А як Вам вдається зацікавлювати вихованців, адже у такому віці ще не всі діти усвідомлюють, чого хочуть насправді?

- Я завжди намагаюся знайти індивідуальний підхід до кожного спортсмена, намагаюся пояснити дитині, що спорт у житті потрібен не лише для самозахисту, адже саме завдяки спорту можна вирости сильною та розвинутою морально і фізично людиною.

-А як мотивуєте діток, у яких не одразу все виходить? Чи у Вас таких немає?

- Таких спортсменів насправді є дуже багато, адже мало в кого все виходить з першого разу, і тут знову ж таки, усе залежить від тренера: його задача змусити дитину повірити у себе.

Часто буває так, що вихованець, який жодного разу не заявив себе на тренуваннях у залі, бере участь у змаганнях і несподівано для всіх виборює призове місце.

Так, наприклад, у нас є хлопчик Дмитро Смоляк. Хороший старанний спортсмен. Проте, попри свій вік, Діма маленького зросту та худенький, а під час виступу на змаганнях йому доводиться боротися зі спортсменами, які на голову вищі за нього. Крім того, під час своїх перших змагань у Кривому Розі, він ще й зламав руку. Але хлопець не здався, навпаки, він після травми переборов свій страх, зібрав волю у кулак, і наразі є призером області та готується до змагань на чемпіонаті України.

Також не можу не згадати ще про Лілю Бородіну – маленьку та худеньку, проте дуже сильну духом дівчинку.

Я спершу навіть боявся випускати її на змагання. Проте, вона довела, що зріст чи вага не є перешкодою для справжнього спортсмена, головне — бажання до перемоги. На сьогодні Ліля – чемпіонка України.

І таких прикладів дуже багато.

20170520_145846

- Тобто для дівчаток цей вид єдиноборств теж підходить?

- Звичайно. Скажу навіть більше, джиу-джитсу – це різновид єдиноборств, який є одним з найкращих для жінок, адже він не лише навчає прийомів самозахисту, що у наш час дуже важливо, а й є менш травматичним серед інших видів боротьби.

- Що ви кажете своїм вихованцям перед виходом на татамі під час змагань? Як налаштовуєте?

- Перш за все, стараюся пояснити, що перемога, це не головне, не важливо, яке місце ти посядеш сьогодні,  адже медалей у житті буде ще багато. Набагато важливіше — не зупинятися на досягнутому, ставити для себе щораз вищі планки та досягати їх. Адже головний суперник спорсмена – це він сам, і перемога над собою набагато важливіша за усі інші.

Анна Артим

 

 


 


Мітки: , , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook