Борис Кушнірук розповів, коли громадські організації, що сидять на іноземних грантах, шкодять держбюджету

кккДраматична пригода пов’язана з журналістом Аркадієм Бабченком відволікла від інших подій, які відбуваються навколо нас. У той же час вони висвітлили проблему нашого третього сектору — “громадських” організацій, які, сидячи на іноземних грантах, готові вести боротьбу “за будь що” та “проти будь чого”, якщо за це платять. Причому, як у тому анекдоті, їх більше цікавить сам процес, а зовсім не результат.

Щоби було зрозуміло, я не проти іноземних грантів. Мені і самому доводилось неодноразово працювати по грантах міжнародних інституцій. Вони справді дозволяють реалізовувати важливі проекти в Україні. У той же час продукують значну “піну”. Про наших “борцунів” з корупцію вже навіть не хочеться згадувати. Бо вже незрозуміло, чого більше від їх діяльності — користі чи шкоди. Причому значна частина негативу є наслідком не злого умислу, а їх елементарної некомпетентності та потреби демонструвати активність, що є запорукою для отримання нових грантів.

Але, як то кажуть, не боротьбою з корупцією єдиною. Так майже залишилось поза увагою те, що 31 травня в Україні та світі відзначався День боротьби з тютюнопалінням. Враховуючи, що я палкий прихильник скорочення тютюнопаління, мені важко обійти увагою цю тему. Але, на жаль, як показує життя, і в питанні боротьби з тютюнопалінням спостерігається великий обсяг інформаційного та нормотворчого шлаку. Де замість реальних кроків, які поступово призводитимуть до кардинального скорочення тютюнопаління, демонструється бурхлива активність, щоби була можливість відзвітувати перед іноземними грантодавцями.

Дослідження у багатьох країнах доводять, що головним фактором, який призводить до скорочення тютюнопаління, є не страшилки на цигарках, не обмеження місць їх продажу та місць тютюнопаління, а банальна вартість цигарок. Причому йдеться у першу чергу про оподаткування не адвалорною ставкою акцизу (платежі на основі фіксованої відсоткової ставки з вартості цигарок), а специфічною (ставки встановлюються у грошовому виразі на одиницю товару, представлену у фізичних одиницях виміру). Саме це здорожує вартість цигарок, особливо менш якісних та більш дешевих з точки зору собівартості їх виготовлення. Як відомо, відповідна програма поступового підвищення акцизів на цигарки до європейського рівня реалізовуються і в Україні.

Але якщо так, то сенс грантів на боротьбу тютюнопалінням втрачається. Тому наші “громадські” активісти проявляють бурхливу активність по розробці різноманітних вимог щодо самих цигарок, їх пакування, умов та місць продажу. Одною з таких ідей є встановлення купи додаткових обмежень щодо продажу сигарет у торгових точках. Саме з цією ідеєю зараз бігають активісти, шукають голоси народних депутатів під відповідним законопроектом.

Не знаю, чи зможуть вони цю ідею проштовхнути через парламент. Але якщо їм вдасться, то це призведе до гарантованого закриття тисяч малих підприємств та втрати робочих місць для десятків тисяч громадян, які продають цигарки у різноманітних кіосках.

Чи скоротить це тютюнопаління? Очевидно, що ні. Як, до речі, не скоротився у Києві продаж алкогольних напоїв після заборони їх продажу у нічний час. На рівень побутової злочинності це зовсім не вплинуло. Просто банальний прояв агресивної некомпетентності.

Знову ж таки, коли чергову дурість зроблять, яка призведе лише до врат для бізнесу та держбюджету, то потім важко буде знайти тих “героїв”, які переконували, що саме цей крок кардинально змінить ситуацію, у даному випадку з тютюнопалінням.

До речі, у 2017 році українські виробники цигарок сплатили 50,4 млрд грн податків. Це десь 6% усіх податкових надходжень до держбюджету. При цьому більше 2 млрд грн надішли до місцевих бюджетів від 5% -го збору з роздрібних продажів. Враховуючи, що тютюнові фабрики переважно належать іноземцям, вони більш коректні щодо сплати податків, ну і рівень зарплат серед працівників там один з найвищих в економіці.

Ми маємо бути зацікавлені у скорочені споживання цигарок, але якщо ми продукуванням некомпетентних, інколи кумедних вимог не змусимо тютюнові фабрики закритися, то вони зможуть продовжити працювати, переорієнтувавши продаж своєї продукції за межі України.

Борис Кушнірук,

український економіст.

 


 

 

 

Мітки: , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook