Виражаючи волю та інтереси працівників підприємств, установ і організацій Тернопільщини

Андрій Присяжний, голова Тернопільської обласної ради профспілок

Андрій Присяжний, голова Тернопільської обласної ради профспілок

До виступу на обласних профспілкових  зборах на тему:«Гідна праця – основа соціального добробуту та економічного прогресу»

 У календарі жовтня, крім релігійних і професійних свят, позначені дві дати, які несуть у собі важливе соціальне значення:

7  жовтня – Всесвітній день дій за гідну працю;

17 жовтня – Міжнародний день боротьби з бідністю.

Українці — талановитий і працьовитий народ з багатою трудовою історією. Мільйони людей щодня працюють на підприємствах, в організаціях та установах різних форм, створюючи національні надбання під назвами ВВП, РВП тощо. І ці люди заслуговують на створення умов для гідної результативної праці.

За визначенням такої шанованої у світі інституції, як Міжнародна організація праці, гідна праця – це продуктивна праця чоловіків і жінок в умовах свободи, рівності, безпеки та поваги до людської гідності. Вона забезпечує справедливий заробіток, безпеку на робочому місці та соціальний захист працівників і членів їх сімей, сприяє професійному росту працівників, дає людям свободу висловлювати свої погляди, об’єднуватися для того, аби впливати на рішення, що стосуються чесного життя.

На жаль, профспілки змушені констатувати,  що сьогодні заробітна плата перестає виконувати свої головні функції – відтворювальну, стимулюючу, соціальну та формування платоспроможного попиту населення. А це провокує поширення бідності серед тих, хто працює. Не може бути відчутного росту в економіці держави  без одночасного росту рівня життя людей. Тому головним завданням органів влади мають бути не абстрактні показники ВВП, а реальне зростання добробуту громадян.

Підвищення престижності праці в Україні об’єктивно вимагає підвищення ефективності і якості роботи в усіх галузях економіки, особливо у сфері матеріального виробництва, виявлення та ефективного використання трудового потенціалу, кардинальної зміни політики держави у регулюванні трудових відносин.

Сьогодні заробітна плата в структурі доходів населення є досить низькою – близько 42% при гранично допустимих 65%, що не є мотивуючим чинником до високопродуктивної, якісної праці. В операційних витратах з реалізованої продукції (робіт, послуг) витрати на оплату праці складають трохи більше 6%, що у 4-5 разів менше, ніж у європейських країнах. Недарма Україна опинилася серед країн з найменшим середнім статком в перерахунку на одного дорослого жителя. І разом з Білоруссю і Молдовою потрапила в одну категорію з більшістю країн Африки. А у Тернопільській області частка бідного населення, за даними Міністерства соціальної політики України, зросла до 45%.

Не відіграє своєї справжньої ролі державного соціального стандарту мінімальна заробітна плата (МЗП). Зараз її розмір встановлюється за залишковим принципом, виходячи із фінансових можливостей бюджету, а не на основі економічно обґрунтованих розрахунків. А тому вона не може забезпечити виконання відтворювальної і стимулюючої функції. Залишається актуальним питання встановлення МЗП на рівні реального прожиткового мінімуму, який включав би у себе витрати на соціальне страхування, сплату податку на доходи фізичних осіб, можливість створення накопичень на придбання чи оренду житла.

На сьогодні не втратило актуальності питання несправедливої оплати праці працівників бюджетної сфери у зв’язку із значним розривом (295 грн.) між розміром МЗП і тарифною ставкою працівника І-го розряду за ЄТС.

Гострою залишається ситуація з оплатою праці для державних службовців середньої ланки та працівників закладів соціального захисту, посадові оклади яких встановлені на рівні МЗП, як за просту, некваліфіковану роботу. Це призвело до того, що середньомісячна заробітна плата спеціалістів органів державної виконавчої влади (а це 74% загальної чисельності державних службовців) є критично низькою і знаходиться на рівні 2008 року – 1750-1800 гривень. Таке становище є підгрунтям для зниження престижності праці працівників бюджетної сфери та рівня ефективності державного управління.

А тепер докладніше зупинюся на соціально-трудовій дійсності Тернопільської області.

            Ринок праці

За методологією Міжнародної організації праці (МОП), рівень безробіття в Тернопільській області поступово знижується, хоча і залишається одним із найвищих в Україні (10%). Однак за звітними цифрами щорічного створення більше 15 тис. робочих місць ховається негативна тенденція зменшення середньооблікової чисельності штатних працівників та кількості застрахованих осіб. Для наочності: середньооблікова чисельність штатних працівників в області на 01.01.2010 року складала 179 тис. осіб, 01.01.2011 – 176 тис., 01.01.2013 р. – 172 тис. осіб. А тому до проекту Територіальної угоди на наступний період ми пропонуємо соціальним партнерам передбачити зобов’язання із щорічного збільшення середньооблікової чисельності штатних працівників.

            Рівень заробітної плати

Рівень заробітної плати у Тернопільській області – це стара пісня, але про головне. Впродовж багатьох років він незмінно залишається найнижчим в Україні. Об’єктивно в області немає видів промислового виробництва з високою заробітною платою – хімічна, газодобувна промисловість, авіаційний, трубопровідний транспорт тощо.

Однак і працівники бюджетних галузей в області отримують менше, ніж у сусідів та в цілому по Україні. Зрозуміло, що рівень заробітної плати бюджетників залежить, в першу чергу, від рішень Верховної Ради та Уряду. Однак відсутність обласного бюджету на 2013 рік обмежує можливості установ і організацій у здійсненні заходів з підвищення заробітної плати, оплати щорічних відпусток, надання матеріальної допомоги на оздоровлення тощо. Неодноразові письмові звернення профспілкових органів до депутатів обласної ради, керівників місцевих організацій політичних партій, членів обласної виборчої комісії до бажаних результатів не привели. Які ще можливі засоби впливу застосувати для розв’язання проблеми??? Пропонуйте!!!

Рівень заробітної плати у виробничій сфері значною мірою залежить від ефективності соціального діалогу між роботодавцями і профспілками на виробничому рівні через систему колдоговірного регулювання. Однак в області лише у кожному п’ятому колективному договорі тарифна ставка робітника І-го розряду вища МЗП. Тому профспілкова сторона вноситиме пропозицію встановити у Територіальній угоді регіональний коефіцієнт співвідношення тарифної ставки робітника І-го розряду не бюджетної сфери до мінімальної заробітної плати. Подібна практика вже має місце в окремих регіонах України.

            Заборгованість з виплати заробітної плати

Не подолане в області таке прикре явище, як заборгованість з виплати заробітної плати. Більше того, порівняно з початком року вона має тенденцію до зростання (з 7 до 10 млн. гривень). Переважна частина цієї заборгованості зосереджена на підприємствах державної і комунальної форм власності. Однак я не знаю жодного випадку умисного ухилення роботодавців від виплати заробітної плати працівникам. Як правило, причиною затримки є несвоєчасна оплата з бюджетних коштів за виконані державні замовлення. Яскравим прикладом цього є ситуація у філіях ДП «Тернопільський облавтодор». Внаслідок дебіторської заборгованості за виконані дорожньо-ремонтні роботи на суму більше 40 млн. гривень працівникам виплачено заробітну плату лише за травень-червень 2013 року. Звернення обласної ради профспілок з цього приводу до Кабінету Міністрів України, ДП «Укравтодор» поки що залишаються без відповіді.

Крім офіційно зафіксованої заборгованості із виплати заробітної плати, на підприємствах області є і прихована. І в таких випадках, на жаль, пасивну позицію займають окремі профспілкові комітети. Зокрема, на ДП «Бучацьке лісове господарство» заробітна плата не виплачувалася впродовж кількох місяців. Проте профспілковий комітет мовчав до тих пір, поки люди не звернулися з цією проблемою до Кабінету Міністрів України.

Тому закликаю виборні профспілкові органи усіх рівнів посилити громадський контроль за дотриманням трудового законодавства, ефективно захищати соціально-трудові права і гарантії членів профспілок. Адже у кожному трудовому колективі державного контролера не поставиш. А голови профкомів, як правило, не звільнені від своєї основної роботи, відразу ж відчувають такі проблеми, як й інші працівники, на своїй власній кишені. І роботодавцям, які порушують права працівників, нагадую, що заробітна плата кожного працівника є його приватною власністю. Тому її невиплата практично межує з крадіжкою. Відтак на часі питання законодавчого врегулювання посилення відповідальності роботодавців за затримку виплати заробітної плати, її «тіньову» виплату, приховану зайнятість і т.п.

            Соціальний захист

До існуючих соціальних проблем у 2013 році долучилися масові факти істотного прострочення термінів перерахування суб’єктам господарювання гарантованих виплат застрахованим особам через установи Державної казначейської служби. Зокрема, затримуються платежі на оплату витрат з тимчасової втрати працездатності та допомоги по вагітності і пологах. За останніми даними, загальна сума не проведених платіжних доручень перевищує 8,2 млн. гривень, а термін затримки досяг 28 робочих днів. До нас надходить інформація, що в окремих колективах не оплачені листки тимчасової непрацездатності ще за серпень.

Подібна ситуація з виплатами із фондів соціального страхування від безробіття, а також від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, де сума заборгованості складає 1,9 млн. гривень.

На  звернення обласної ради профспілок до ГУ Державної казначейської служби України у Тернопільській області ми отримуємо в кращому випадку теоретично-бюрократичні роз’яснення. І це не вина ГУ, це його головний біль і проблема державного бюджету в цілому.

            Охорона праці

Більш-менш стабільними в області є показники з охорони праці та виробничого травматизму. Хоча за підсумками І-го півріччя 2013 року на виробництві травмовано 39 працівників проти 37 у 2012 році, в т.ч. 4 – смертельно проти 3 – у попередньому році.Крім того, турбує збільшення з 237 до 444 кількості підприємств, установ, організацій, які не провели атестації робочих місць за умовами праці, а також недостатнє фінансування заходів з охорони праці як у бюджетній, так і у виробничій сферах.

У своїй інформації я у загальних рисах окреслив найболючіші проблеми у сфері соціально-трудових відносин в області. Профспілки готові вирішувати їх шляхом розвитку соціального діалогу на всіх рівнях. Навіть проведення у цьому приміщенні обласних профспілкових зборів, а не мітингу на майдані, свідчить про готовність профспілок до конструктивної роботи і співпраці. Наші пропозиції і побажання до органів влади, місцевого самоврядування, викладені у проекті резолюції зборів.

 


 

Мітки: , , , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook